Подарунки у більшості випадків передаються публічним службовцям з метою вирішення питань у власних інтересах особами, які зацікавлені в певних діях , бездіяльності чи рішеннях установи, в якій працює службовець.

У зв’язку з цим на практиці розрізнити подарунок та хабар між собою дуже не просто. В правоохоронних органах, як правило, все трактується як хабар.

Тож службовцю з метою запобігання звинувачення його у корупції слід чітко знати, які подарунки, якою вартістю, від кого і де можна приймати, а від яких необхідно відмовлятися.

На законодавчому рівні термін «подарунок» та «пожертва» визначені Цивільним кодексом України. У ст. 718 ЦК зазначено стосовно предмета договору дарування, що дарунком можуть бути рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі та майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього у майбутньому.

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, для досягнення дарувальниками певної, наперед обумовленої мети ( ст. 729 ЦК).

Не зважаючи на те, що на перший погляд, ці два поняття схожі, слід зазначити, що подарунок і пожертва- не одне і те саме.

Відповідно за Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення в частині отримання подарунків ( ст. 4 Закону ) є:

 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

 а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

 б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

 в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

 г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

 ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

 д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, податкової міліції;

 е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;

 є) члени Центральної виборчої комісії;

 ж) посадові та службові особи інших органів державної влади;

 2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

 а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;

 б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках);

Відповідно до ст. 8 Закону особам, зазначеним у пункті 1 та підпунктах “а”, “б” пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб:

 1) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами;

 2) якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах “а”, “б” пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, – однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які:

 1) даруються (здійснюються) близькими особами;

 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Дарунки, одержані особами, зазначеними у пункті 1 та підпунктах “а”, “б” пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як було зазначено вище дарунки, які даруються чиновнику близьким особами, не обмежуються відповідною вартістю.

До близьких осіб Закон відносить подружжя, дітей, рідних братів та сестер, діда, бабу, онуків, усиновлювачів, усиновлених, а також інших осіб за умови їх постійного проживання разом із суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.Таким чином, членами сім’ї вважаються не тільки особи, що перебувають у офіційному родинному зв’язку. Такими особами можуть бути зять, теща, племінник та інші особи.

Згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» чиновникам дозволено приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (до них, як правило, належать подарунки, отримані від близьких осіб, друзів чи знайомих з нагоди дня народження, ювілею, загально визнаних свят (в тому числі професійних) за умови, що вони не впливають на прийняття неправомірних рішень або не створюватимуть враження, що це може впливати на їхні рішення.

Слід зазначити, що інформація про отримані подарунки є публічною, а тому їх одержувачі повинні звітувати про них у декларації про доходи.

Загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси згідно Закону дарунками не вважаються.Що стосується так званих «державних подарунків», то відповідно до Закону їх необхідно в обов’язковому порядку передавати у державну чи комунальну власність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11. 2011 року № 1195 (набула чинності 02.12.2011 року) затверджено Порядок передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям.

Відповідно до постанови місцем передачі подарунка органу державної влади, місцевого самоврядування, організації або юридичній особі є адміністративне приміщення органу.

Особа, якій має бути переданий отриманий подарунок має бути матеріально- відповідальною особою органу. Термін передачі подарунка – місяць від дня його отримання. При цьому місячний термін починається з наступного для після дня отримання подарунка. Датою отримання подарунка є момент його прийняття.

Унормування порядку передачі подарунків, одержаних як дарунки Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям є одним із запобіжних заходів у сфері попередження умов виникнення корупційних ризиків в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб.

Відповідальність за порушення обмежень щодо одержання подарунків.

Порушення встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до ч. 1ст.172-5 КпАП ( порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) у вигляді накладення штрафу від 25 до неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( від 425 до 850 грн.) з конфіскацією дарунка (пожертви).

Порушення встановленої Законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви) тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.) з конфіскацією такого дарунка (пожертви) ( ч. 2 ст. 172-5 КпАК).

При цьому відповідальність за порушення такої заборони наступає незалежно від вартості отриманого подарунка.

Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень у триденний термін з дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили заносять у Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що ведеться Міністерством юстиції України.

Особа, яка притягнута до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», підлягає звільненню з відповідно посади у триденний термін з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили ( п.7 ст. 30 Закону України «Про державну службу).

Про звільнення особи з посади у триденний термін інформується суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення.

Слід завжди пам’ятати, що якщо чиновник несподівано без його згоди «обдарований» або подарунок вручено без дотримання умов та обмежень, чи він не бажає отримувати його, він повинен негайно повідомити про це керівництво органу чи установи, де він працює.