- Рекомендації працівникам щодо підготовки до чергового етапу електронного декларування в Україні.
З 1 січня 2019 року розпочався етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік. Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, яку визначає Національне агентство.
Акцентуємо увагу на тому, що необхідно зробити декларанту.
По-перше, перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр).
По-друге, перевірити термін дії та працездатність Вашого електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) для роботи з Реєстром. Для отримання інформації про термін дії ЕЦП необхідно завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК), в якому був отриманий ЕЦП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкрилось, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП. Якщо термін дії сертифікату сплинув, скористатись ЕЦП неможливо, тому необхідно звернутись до АЦСК та отримати новий ЕЦП.
Після отримання нового ЕЦП необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру https://portal.nazk.gov.ua і скористатись посиланням: «Я змінив свій особистий ключ». У полі «Електронна адреса, яка зазначена у Вашому персональному електронному кабінеті» потрібно вказати електронну поштову скриньку, з якою зареєстрований декларант в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна кваліфікованого підпису (ЕЦП) | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, в якому був отриманий новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд поданої заявки. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються протягом 1 доби у робочий час.
- Відповіді на найбільш запитувані останнім часом питання від декларантів, надані Національним агентством з питань запобігання та виявлення корупції.
1) Яким чином зазначати об’єкт нерухомості, який належить суб’єкту декларування (або члену його сім’ї) на праві власності, а членам його сім’ї на праві користування, чи потрібно створювати нове поле по об’єкту для кожного члена сім’ї чи зазначити інформацію про користування в одному полі та яким чином?
У декларації у графі “Права на цей об’єкт” вказати інформацію про суб’єкта декларування (члена сім’ї) у власності якого перебуває такий об’єкт нерухомості, заповнивши поля “Тип права”, “Інформація про власника”, “Частка власності”, та натиснути кнопку “Додати”. Після цього в полі “Тип права” вибрати “Інше право користування”, в полі “Зазначте яке саме” в ручному режимі зазначити інформацію, в полі “Інформація про власника” вказати члена сім’ї (суб’єкта декларування), якому належить такий об’єкт на праві користування, в полі “Частка власності” зазначити “Не застосовується”, далі натиснути кнопку “Додати”. Дану дію провести аналогічно для кожного члена сім’ї. В кінці натиснути кнопку “Зберегти об’єкт”. Створювати нові поля для кожного члена сім’ї не потрібно.
Аналогічно, якщо об’єкт нерухомості перебуває на іншому праві користування у суб’єкта декларування та членів його сім’ї, то відомості про такий об’єкт зазначаються в одному полі.
2) Якщо транспортний засіб належить суб’єкту декларування на праві користування на підставі довіреності, а інформація про власника транспортного засобу йому не відома, то яким чином відобразити у декларації відомості про власника майна?
Якщо суб’єкту декларування або члену його сім’ї не відома інформація про власника майна, яке перебуває в користуванні суб’єкта декларування або члена його сім’ї, а із правовстановлюючих документів встановити ці відомості неможливо, то при заповненні відповідних полів декларації слід обрати помітку “Не відомо”. Винятком є лише поля “Прізвище”, “Ім’я” та “По батькові (за наявності)” власника такого майна, заповнення яких є обов’язковим.
Слід також пам’ятати, що інформацію про власників транспортних засобів можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників.
3) Чи підлягає декларуванню транспортний засіб, який передано іншій особі на підставі довіреності з правом розпорядження?
Так, підлягає, оскільки видача довіреності не припиняє права власності особи на майно.
Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету 39 Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Аналіз норм статей 244, 237, 655 Цивільного кодексу України свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.
4) Які доходи та подарунки відображаються у декларації?
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону, у декларації зазначаються доходи суб’єкта декларування та членів його сім’ї, які були отримані або нараховані упродовж звітного періоду. При цьому доходи включають:
– заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
– гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
– дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
– дохід від надання майна в оренду (користування);
– дивіденди;
– проценти;
– роялті;
– страхові виплати;
– виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
– призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
– благодійну допомогу;
– пенсію;
– спадщину;
– доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;
– подарунки;
– інші доходи.
Під заробітною платою розуміється як основна заробітна плата, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) суб’єкту декларування або члену його сім’ї у зв’язку з відносинами трудового найму, крім коштів для покриття витрат на відрядження, які у цілях декларування доходом не вважаються (див. далі окреме роз’яснення з цього приводу).
Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі.
Подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються – у формі грошових коштів або в іншій формі. Відповідно до статті 1 Закону, подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Подарунок у формі, іншій ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунку перевищує 5 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майно, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у володінні, користуванні чи власності (спільній власності) суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, то такий подарунок повинен бути також відображений у відповідному розділі декларації (“Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)”, “Цінне рухоме майно – транспортні засоби”, “Об’єкти нерухомості”, “Цінні папери”, “Грошові активи” тощо). Якщо ж відповідне майно, яке є одночасно подарунком, не належить суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду, то воно зазначається лише в розділі “Доходи, у тому числі подарунки”.
5) Які грошові активи відображаються у декларації?
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону, у декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування та членів його сім’ї на останній день звітного періоду.
Під грошовими активами розуміються:
– готівкові кошти;
– кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типу рахунків та дати їх відкриття);
– внески до кредитних спілок;
– внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (у декларації необхідно зазначити тип такої установи). Відповідно до Закону України “Про інститути спільного інвестування” такими інститутами є корпоративні та пайові фонди;
– кошти, які суб’єкт декларування та члени його сім’ї позичили одне одному або які вони позичили третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем);
– активи у дорогоцінних (банківських) металах, які зберігаються в банківській установі або в іншому місці;
– інші активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).
Якщо сукупна вартість всіх наявних станом на останній день звітного періоду у суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, то такі активи не зазначаються в декларації. Наприклад, якщо при поданні щорічної декларації станом на 31 грудня звітного року у суб’єкта декларування були наявні готівкові кошти (незалежно від місця їх зберігання) в розмірі 30 ПМ та внески на банківських рахунках в розмірі 25 ПМ, то такі кошти (внески) зазначаються в декларації окремо за кожним видом активу, оскільки їхня сукупна вартість перевищує 50 ПМ. Сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування та члена (членів) його сім’ї в цілях визначення того, чи перевищують вони зазначений поріг декларування, вираховується окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членів його сім’ї.
6) Які фінансові зобов’язання відображаються у декларації?
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 46 Закону, у декларації відображаються фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та членів його сім’ї, які є дійсними станом на останній день звітного періоду. Під фінансовими зобов’язаннями у цілях декларування розуміються:
– отримані кредити, позики;
– інші кошти, які були позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога, отримана і не повернена у звітному періоді суб’єктом декларування або членом його сім’ї;
– зобов’язання за договором лізингу;
– зобов’язання за договором страхування;
– зобов’язання за договором недержавного пенсійного забезпечення;
– несплачені податкові зобов’язання;
– інші зобов’язання (у декларації необхідно зазначити, які саме).
У розділі “Фінансові зобов’язання” відображаються також відомості про розмір сплачених суб’єктом декларування або членом його сім’ї коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та розмір сплачених процентів за позикою (кредитом).
Таким чином, у разі наявності у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на 31 грудня звітного періоду фінансового зобов’язання (кредиту) та сплати суб’єктом декларування або членом його сім’ї коштів в рахунок основної суми кредиту, процентів за кредитом у звітному періоді у розділі “Фінансові зобов’язання” необхідно створити три окремі записи. У першому записі у полі “Вид зобов’язання” необхідно обрати значення “Отримані кредити” та заповнити всі інші обов’язкові поля. Такий запис буде стосуватися залишку по фінансовому зобов’язанню станом на 31 грудня. У другому записі у полі “Вид зобов’язання” необхідно обрати значення “Розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту)” відповідна інформація буде відображати розмір сплачених коштів в рахунок основної суми кредиту у звітному році. У третьому записі у полі “Вид зобов’язання” необхідно обрати значення “Розмір сплачених коштів в рахунок процентів за позикою (кредитом)” відповідна інформація буде відображати розмір сплачених коштів в рахунок процентів за кредитом у звітному році.
Приклад: Кредитний договір укладено в 2017 році та в тому ж році отримано всю суму кредиту (300 000,00 грн). Станом на 31.12.2018 залишок непогашеної основної суми кредиту становить 200 000,00 грн, сума сплачених коштів в рахунок основної суми кредиту за договором у 2018 році становить 50 000,00 гривень. Розмір сплачених коштів в рахунок процентів за кредитом – 20 000,00 гривень. У такому випадку при заповненні декларації за 2018 рік суб’єкт декларування у розділі “Фінансові зобов’язання” повинен зазначити інформацію про “Отримані кредити” – 200 000,00 грн, “Розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту)” – 50 000,00 грн, “Розмір сплачених коштів в рахунок процентів за позикою (кредитом)” – 20 000,00 гривень.
Кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді “кредитних ліній до зарплатних банківських карток” чи аналогічні за змістом пропозиції, якими суб’єкт декларування чи член його сім’ї не скористався або основна сума та проценти за якими на кінець звітного періоду сплачені повністю, у розділі “Фінансові зобов’язання” декларації не відображаються.
7) Членство у яких об’єднаннях (організаціях) слід відображати в декларації?
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону, у декларації зазначається інформація про членство суб’єкта декларування в громадських об’єднаннях, благодійних організаціях, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднаннях, а також входження до керівних, ревізійних чи наглядових органів таких об’єднань (організацій).
До об’єднань (організацій), членство у яких (членство в органах яких) слід відображати в декларації, належать:
1) об’єднання, на які поширюється дія Закону України “Про громадські об’єднання”, а саме громадські організації та громадські спілки, які мають статус юридичної особи;
2) громадські організації роботодавців та їх об’єднання, на які поширюється дія Закону України “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності”;
3) благодійні організації, які утворюються та діють відповідно до Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”;
4) саморегулівні об’єднання, а саме некомерційні об’єднання фізичних та юридичних осіб, які здійснюють професійну діяльність на певному ринку чи у певній сфері діяльності. Йдеться, зокрема, про саморегулівні об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів та фондового ринку, адміністраторів недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, у сфері землеустрою, саморегулівну організацію учасників ринку електричної енергії України, саморегулівні організації оцінювачів, аудиторів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) тощо;
5) самоврядні професійні об’єднання, а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема, самоврядні об’єднання адвокатів (Національна асоціація адвокатів України), нотаріусів (Нотаріальна палата України), лікарів.
У декларації не зазначається членство (членство в органах) в таких організаціях (об’єднаннях):
– політичні партії;
– релігійні організації;
– професійні спілки;
– об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;
– асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання;
– об’єднання юридичних осіб приватного права, які не є громадськими об’єднаннями;
– органи суддівського, прокурорського самоврядування.
8) Коли необхідно подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у разі придбання автомобіля, якщо його придбано за кордоном?
Відповідно до пункту 1 Правил заповнення форми повідомлення під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення.
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.
Згідно з пунктом 5 Правил заповнення форми повідомлення доходи та видатки на придбання майна суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, з метою відображення у повідомленні перераховуються в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходів/здійснення видатків.
Вартість майна, що було придбано суб’єктом декларування, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до останньої грошової оцінки майна або – якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб’єкту декларування – на момент набуття майна у власність (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності).
Враховуючи зазначене:
1) при визначенні вартості майна (транспортного засобу, придбаного за межами України), щодо набуття у власність якого суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, витрати із справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних із ввезенням такого транспортного засобу на митну територію України та його державною реєстрацією, не повинні враховуватись для цілей декларування;
2) придбання суб’єктом декларування транспортного засобу за межами України, що підтверджується відповідними документами, без державної реєстрації такого транспортного засобу вважається “придбанням майна” в розумінні частини другої статті 52 Закону;
3) суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (у разі придбання ним транспортного засобу за межами України, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року) протягом 10 днів з моменту набуття права власності за договором.
Разом з цим, якщо при здійсненні суб’єктом декларування реєстрації транспортного засобу або його митному оформленні, зокрема, сплаті ввізного мита, акцизного податку чи податку на додану вартість, суб’єкт декларування у звітному періоді здійснив видаток, що перевищує встановлений поріг декларування (50 прожиткових мінімумів), то такий видаток повинен бути відображений у розділі “Видатки та правочини” декларації.
